ЛІТОПИС

                  МУЗЕЮ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

 

     Рішення про створення в Одесі Музею Історії розвитку українського козацтва було прийнято на Великій раді Міжобласної громадської організації «Чорноморський округ. Козацтво Запорозьке» в березні 2006 року. Того ж року була створена перша експозиція, яка розмістилась в приміщенні штабу МГО «Чорноморський округ. Козацтво Запорозьке».

     Відкриття музею Історії розвитку Українського козацтва у відреставрованій будівлі 19 ст., яка знаходиться на Пересипу за адресою Чорноморського Козацтва, 9,  відбулося 10 березня 2008 року.  Створений він силами громадських організацій за сприяння Одеського морського порту.

     На початку діяльності музея очолювали його в різні роки Алім Корвацький та Олег Ґава. З 15 Жовтня 2011 року директором музею обрано Отамана Молодіжної паланки , полковника УК Сергія Шпака. 

     Багато зусиль до створення музею приклали генерал-отаман Микола Свицицький, директор Одеського порту Микола Павлюк,  керівник профкому Одеського порту Володимир Зайков.

    Фондова колекція музею комплектувалася членами козацьких організацій, викладачами історичного факультету Одеського національного університету ім. І. Мечникова, науковими співробітниками обласного Історіко-краєзнавчого музею і звичайних одеситів, а також із надходжень археологічних та етнографічних експедицій.

    На сьогоднішній день в музеї зібрано понад 1 тис. музейних предметів.

    Експозіційна площа музею становить 120 кв. м. Тут відкрита постійно діюча експозиція з  діорамами, організовуються виставки, присвячені історії козацтва.

 

     На сьогодні в експозиції Музею існують  три зали:

Перша зала «Героїка Українського козацтва»

Друга зала «Козацький побут та Мистецьки витвори присвячені Козацтву»

Третя зала «Українська світлиця 19ст»

 

     Експозиція першої зали «Героїка Українського козацтва» вміщує наступні розділи:
1. Передумови виникнення козацтва (Київська Русь, Галицько-Волинське, Велике князівство Литовське).

2. Створення Запорожської січі  та козацтва, Січовий устрій Козацької держави.

3. Визвольні змагання Українського народу у 17-18 ст.

4. Руйнування січі та створення Чорноморського козацтва.

5. Визволення півдня України з під турецько-татарського впливу.

6. Козацтво у першій та другій світових війнах.

 

   В Першій експозиційній залі для огляду відвідувачів діють чотири діорами малих форм: "Штурм турецького фрегата козаками»,  «Поселення на Пересипу», «Штурм фортеці Хаджибей», «Застава на Шкодовій горі» козацького художника Анатолія Утюжнікова, а також велика діорама Штурм Хаджибеївської фортеці.

  Зала вміщує в себе погруддя Отаманів Чорноморського козацтва Захарія Чепіги, Антона Головатого та гетьмана Івана Мазепи, макети козацьких суден, холодну та вогнепальну зброю козацької доби (17-20 ст.), реконструйовані прапори різних козацьких полків, предмети побуту та картини козацької тематики художника Анатолія Утюжнікова та репродукції картин відомих художників, гіпсові барельєфи отаманів, гетьманів та ескізні скульптури відомого українського скульптора Петра Кравченка.

    Прикрасою зали є копія картини І. Репіна  «Запорожці пишуть лист турецькому султану», 1923 року, невідомого художника (за деякими оцінками експертів полотно відноситься до пензля художник М. Кузнєцова). Цікава історія цієї картини, яка потрапила до  музею в жалюгідному стані - полотно  було порвано в двох місцях. Передав його музею полковник Українського козацтва Георгій  Мацкепладзе. Колись товариш Георгія пообіцяв подарувати її козацтву після своєї смерті, розповідаючи, що написана вона якимось відомим Одеський художником. Але після смерті друга, родичі відмовились дарувати її і запросили кругленьку суму в у.о.. Буквально через декілька днів картина впала зі стіни і порвалася. Тільки після цього  родичі передзвонили і віддали її козаку. Тепер відреставрована козацьким художником Анатолієм Утюжніковим вона поправу зайняла своє гідне місце у козацькому музеї.

 

     В другій залі «Козацький побут та Мистецьки витвори присвячені Козацтву» знаходиться експозиція виробів козацького скульптора Петра Кравченка, Ікони кінця 19ст, керамічний, скляний, залізний посуд 18-19 століття, одяг, типовий для

козаків і берегинь півдня України.

    

     В третій залі «Українська світлиця 19ст» реконструйований побут селянської хати, представлені предмети повсякденного вжитку. Особливою гордістю  цієї зали є колекція вишитих і домотканих рушників та сорочок (19 - перш. пол. 20 ст.).

 

     Музей Історії розвитку Українського козацтва активно веде виставочну роботу.
В експозиції Музею на сьогодні створено такі виставки:
"Українське козацтво в історичній та художній літературі", «Рушники півночі Одеської області», «Традиційна українська лялька, як іграшка та оберіг», «Нові археологічні знахідки групи «Пошук» Молодіжної паланки МГО «Чорноморський округ Козацтво Запорозьке».

    До найбільш цінних зібрань музейних фондів належать:

- колекція культових предметів: одяг православних священників, церковне начиння (потири, підсвічники, хрести та ікони - ХІХ ст.);

- колекція стародруків XІХ - ХХ ст.;

- колекція одягу та ужиткових тканин XІХ - поч. XX ст.;

- колекція посуду від І до ХХ ст.;

- колекція монет та паперових грошей   XVІІI - XX ст.;

- колекція листівок ХІХ - поч. ХХ ст.;

- колекція зброї XVII - XХ ст. ( шаблі, ятагани, рушниці, пістолети);

- колекція бойових сокир та кулелійок, кам'яні гарматні ядра та вістря списів;

- судові бомби, зброя й особисті речі козаків та російських солдат;

- колекція картин козацького художника Анатолія Утюжнікова;

- колекція скульптур та барельєфів козацького скульптора Петра Кравченка.

 

    Щорічно музей відвідує понад 3 тис. осіб, а більша частка з них це школярі, вихованці інтернатів та студенти. Працівники музею на місцевому телебаченні, періодичних видань  ведуть активну культурно-просвітницьку роботу.

   Крім того музей неодноразова ставав базою для проведення регіональних і всеукраїнських конференцій, семінарів  відкритих етнографічних свят для учнівської та студентської молоді, викладачів та науковці вищих навчальних закладів регіону.


    У музеї ведеться кропітка науково-дослідна робота, вивчається історія населених пунктів Одеської області, збираються експонати й документальні матеріали з історії краю, вивчаються культурні традиції козаків, записуються зразки усної народної творчості, обряди, пісні, проводяться історичні реконструкції козацьких обрядів (весілля, проводів до лав армії, козачих ігор тощо), свят (Зелені свята, Покрова, Різдвяні свята та Весняний цикл свят), що створює неповторну атмосферу та самобутній дух козачого краю.
     Музей разом з культурно-просвітницьким центром «Козак-центр» Молодіжної паланки МГО «Чорноморський округ Козацтво запорозьке» є організатором то співорганізатором більше 30 культурних заходів в Одесі і області. Активно співпрацює з Одеським обласним гуманітарним центром позашкільної освіти і виховання, історичного факультету ОНУ, Одеським краєзнавчим музеєм, управліннями культури Одеської міської ради та одеської обласної державної адміністрації, Музеєм І.Гончара в м. Києві та іншими закладами.

     Останнім часом музей зазнав разючих змін на краще, взимку 2012 року був проведений ремонт і створення зали «Світлиця 19 ст.», в літку 2012 року проведена реконструкція Першої основної зали музея, 6 грудня 2012 року був відкритий філіал музею на базі ЗОШ №77, який є базою для проведення тематичних занять для школярів Приморського району Одеси. На весні 2013 року буде завершена робота по реконструкції третьої зали музею, яка поповниться реконструйованим одягом козацької доби VІІ-ХХст. За останній рік музей збільшив  в двічі свої експозиційні фонди.

     Наприкінці хочеться зазначити, що пам’ятки козацької доби уособлюють в собі важливий період минулого українського народу, а їх використання у освітньо-виховній роботі стане дієвим засобом патріотичного виховання молоді на славетних традиціях козацтва, дозволить молоді самоідентифікуватися у сучасному суспільстві.

 

 

Директор

музею Історії розвитку Українського козацтва

полковник УК                                                                                      Сергій Шпак